«Як планують змінити процедуру вибору підручників»: матеріал сайту НУШ

Якісна підготовка експертів, автоматизована система для конкурсного відбору, нові критерії оцінювання підручників – зміни, що назріли давно.

Директор Українського інституту розвитку освіти Вадим Карандій під час Онлайн-EdCamp 2020 презентував нововведення, які планують упроваджувати поетапно. Ці зміни стосуватимуться конкурсу підручників для 5-6 класів НУШ. Для 4 класу НУШ конкурс проведуть за чинними правилами. Карандій пояснив це тим, що «система оцінювання підручників цілісного циклу навчання 3-4 класів повинна бути незмінною».

Яким може стати конкурс підручників НУШ, дізнавалася журналістка «Нової української школи».

Від УІРО: Пропонуємо вашій увазі запис сесії Онлайн-EdCamp 2020 «Зміни в шкільній освіті у контексті сучасних подій: стандарти vs свободи». Презентацію директора УІРО Вадима Карандія дивіться у записі:

У межах фінського проєкту підтримки української освіти «Навчаємось разом» Український інститут розвитку освіти проводить аналіз підручників.

Завідувачка відділу навчальної літератури УІРО, експертка проєкту “Навчаємось разом” Тетяна Харламова розповідає, що чотири місяці відбувалось дослідження підручників 1-3 класів НУШ, яке робила команда з учителів НУШ, викладачів вишів, студентів профільних інститутів (кафедри початкової освіти, психології), фахівців із вищих навчальних закладів, які готують редакторів, дизайнерів, художників книжок.

Зараз працівники інституту роблять аналітичний звіт, результати якого мають оприлюднити орієнтовно в червні.

«Минулоріч ми провели одне навчання експертів і два навчання для видавців. Ми їх ознайомлювали з попередніми результатами аналізу – помилками в підручниках 1 класу. Наприклад, як можна в 1 класі написати фразу: «Усе живе народжується, розвивається, дає потомство і вмирає»?», – розповідає пані Тетяна Харламова.

«Також мене вразили своєю консервативністю підручники з мистецтва. Де мала б бути творча свобода, там суцільні радянські мультики. Але якщо є щось хороше, і воно не було сплюндроване ідеологією, це треба використовувати», – додає вона.

Від УІРО: З типовими недоліками підручників можна ознайомитися у презентації «Підручники: логіка трансформацій» за покликанням.

У планах проводити аналітичні дослідження регулярно.

«Щойно виходитимуть підручники, їх будуть аналізувати – що подобається і не подобається учням, що спрацьовує і ні. Новий контент буде розроблятися з урахуванням недоліків», – розповідає Тетяна Харламова.

Порядок конкурсного відбору підручників не змінюється, каже директор Українського інституту розвитку освіти Вадим Карандій. Але його потрібно відшліфувати, щоби цей процес був якісним.

«Перше, над чим ми будемо працювати, – це підвищення фаховості експертів. Ідеться як про навчання експертів, так і про підвищення критеріїв їхнього відбору. Ми будемо також працювати в частині вдосконалення інструментарію, зокрема критеріїв, які використовуються для оцінки підручників», – говорить він.

Від УІРО: Нагадаємо, що УІРО оголосив конкурсний відбір фахівців для підготовки до експертної роботи щодо оцінювання якості навчальної літератури для шкіл.

«У межах фінського проєкту є домовленість провести в червні перше навчання експертів. Воно відбудеться онлайн. Буде чимало завдань і тесті в, лекторів, які готові надати фаховий контент з усієї України», – каже Тетяна Харламова.

Для тих, хто пройдуть тестове оцінювання, наступне навчання відбудеться наприкінці червня – на початку липня. Наступний тур навчання – у вересні. Лише тоді експерти вийдуть на оцінку рукописів, яку будуть здійснювати онлайн.

Зміни в підручникотворенні не є одноетапними. Що пропонують:

• окремий етап – конкурс авторських концепцій підручників і навчально-методичних комплектів;
• перший етап експертизи – тільки науково-методична експертиза видань;
• другий етап експертизи – психолого-педагогічна, антидискримінаційна, дизайнерська, мовної культури.

«Це найбільш вагома експертиза, де ухвалюються найбільш серйозні оцінки щодо доцільності допуску підручника того чи іншого авторського колективу до подальшої участі в конкурсі», – пояснює Вадим Карандій.

Перший етап відбору з боку Міністерства освіти і науки передбачає відбір авторських концепцій – не підручників, а комплексу навчальних матеріалів для лінії 5-6 класів. Цей відбір запланований на лютий 2021 року.

«Тоді ми побачимо мислення автора, що методологічно і концептуально закладається», – розповідає Тетяна Харламова.

Відбір авторських концепцій хочуть зробити публічним, щоб автори спочатку змагалися одне з одним, а згодом Міністерство освіти і науки України буде відбирати найкращі концепції.

Процедура відбору – нова і зараз розробляється. Її механізми поки не прописані.

Ідея така, розповідає Тетяна Харламова: «Автори оприлюднюють концепції методичних комплексів. Ми пропишемо для всіх однакові правила подачі – від мотивації до принципів розгортання змістових ліній, інтеграції тощо. Ці концепції розглядаються і відбираються. Можливо, на Національній освітній електронній платформі (вона поки не працює, – ред.) (або іншій) буде громадське обговорення авторських матеріалів. Після обговорення МОН, як замовник, має вирішити – яка концепція відповідає його стратегії, а яка ні».

Авторський колектив має запропонувати не просто один підручник, а концепцію в комплексі.

«Це має бути підручник, навчальний посібник, робочий зошит, можливо, словник, модельна програма, електронний навчальний посібник. Тому що все в друковану книжку неможливо вмістити», – розповідає експертка.

Водночас, коштом Держбюджету сплачувати весь комплекс матеріалів Україна не зможе (хоча у Фінляндії сплачується все). Деякі матеріали (наприклад, посібники до підручника), можливо, будуть закуповувати в електронному вигляді. Вадим Карандій зазначає, що весь комплекс буде не обов’язковим для використання.

«Але весь комплекс подається на розгляд, щоби було видно цілісність авторської концепції в усіх матеріалах, розробленість і відповідність функціональному навантаженню кожного з видань (адже вони різні за функціоналом) тощо», – каже Тетяна Харламова.

Конкурс треба організовувати відповідно до циклів навчання, а не на один рік: 5-6 класи, 7-9 класи, 10-12 класи.

Після ухвалення концепції проєкту підручника на першому етапі експертизи передбачається лише один критерій – науково-методологічний. Зараз одночасно проводяться всі види експертизи: науково-методологічна, психолого-педагогічна, дизайнерська, антидискримінаційна.

«У нас постало питання – навіщо? – каже пані Тетяна Харламова. – Якщо в підручнику є вади в сенсі науковості або методології викладання, який би хорошим він не був з психологічного погляду чи красиво оформлений із дизайнерського, він не може допускатися до школи. Тож ми намарно витрачаємо ресурси».

Ця експертиза відсіє якусь кількість підручників, які не відповідають Держстандарту, сучасним концепціям, вписуються в застарілі наукові системи.

Ті підручники, які пройдуть науково-методологічну експертизу, будуть проходити решту експертиз.

До решти експертиз (психолого-педагогічної, антидискримінаційної, дизайнерської) додається мовна.

«Ми вводимо в межах цієї експертизи кваліметрію (наука про оцінку якості об’єктів, вивчає та реалізує методи і засоби кількісної оцінки якості продукції, – ред.). Тексти підручників часто написані надто складною, сухою, академічною мовою, наче для студентів», – розповідає Тетяна Харламова.

Це буде окремий вид експертизи з виставленням балів і кваліметричними формулами, за якими, наприклад, будуть визначатися такі показники: «складність» тексту для певної вікової категорії, «зрозумілість» або «туманність».

«Тобто, мовна експертиза – це не про те, скільки помилок допущено в тексті (це легко виправити). Вона про те, що якщо текст навіть не містить жодної помилки, але незрозумілий для дитини, складний для її віку – такий підручник шкідливий для школи. Він вбиває мотивацію до навчання, відштовхує дитину від школи», – говорить експертка.

За словами пані Тетяни, таку експертизу застосовуються в усьому світі. Адже це важливо для створення якісних підручників.

За словами Вадима Карандій, передбачається, що впродовж цього року за підтримки фінського проєкту буде створена автоматизована система, яка працюватиме онлайн. Доступ до системи буде надавати УІРО.

Розробник автоматизованої системи – компанія Activemedia, яка виграла відбір, оголошений фінським проєктом. Її очільник Володимир Іванов розповідає, що вже є бачення системи, окреслено технічні завдання і проводяться роботи з реалізації.

«Цей інструмент для видавців, експертів, працівників УІРО буде зручним і допоможе зняти напругу неприємних ситуацій, які роками накопичувалися довкола експертизи підручників – зокрема, відсутність прозорості на деяких етапах експертного відбору підручників. Це в деяких випадках, на жаль, призводило до корупції і, як наслідок, підриву довіри до системи експертизи загалом», – говорить він.

Передбачається повна автоматизація конкурсного відбору: подання проєктів(як паперових, так і електронних матеріалів), шифрування та дешифрування (експерт не знатиме, чий підручник перевіряє), розподіл між експертами, підрахунок балів та рейтингів, замовлення підручників, електронний цифровий підпис тощо.

Усі документи і вся інформація, яка надається видавцями й експертами, буде ретельно перевірятися і буде захищена. А всі учасники (автори, видавництва, які подають підручники на експертизу, експерти) працюватимуть дистанційно та на певних етапах анонімно. Вони зможуть мати рівний доступ до системи і спочатку проходитимуть реєстрацію.

На спеціальній платформі в кожного видавця буде особистий кабінет, де він за спеціальними умовами буде завантажувати весь свій контент (усі рукописи). Свій кабінет буде і в кожного експерта, де він розміщуватиме експертні висновки.

Після того як рукопис підручника наданий через кабінет автора, він потрапляє в систему, яка від’єднує рукопис від інформації про автора/авторський колектив. Далі він подається на розгляд експертам. Тобто експерти отримують доступ до рукописів без інформації про авторство.

Після експертизи підручників видавці у своєму кабінеті будуть отримувати інформацію про її результати. Тоді система знову з’єднає рукописи й інформацію про авторські колективи та видавців, і УІРО побачить, які підручники пройшли експертний відбір. А вже після цього інформація передається на вибір учителям.

За словами Володимира Іванов, уже в червні планують показати видавцям та експертам пілот системи й ознайомити з її функціоналом.

«Це не буде фінальна версія системи. Нам важливо отримати зворотний зв’язок від основних гравців – видавців, експертів, представників УІРО. Ми хочемо не просто зробити тренінг, який дозволить навчитися користуватися системою, а надавати паралельно інформацію – як ці процеси відбуваються в Фінляндії і на інших ринках світу», – каже Володимир Іванов.

Далі буде кілька місяців на доопрацювання і у фінальній версії система має запрацювати у вересні.

«У нас немає обмежень. Пілотування буде для підручниками 4 класу (в межах чинного положення про конкурс – ред.), але з технологічного боку ми не обмежуємо систему лише одним роком навчання. Система може працювати з будь-якими підручниками», – каже Володимир Іванов.

До автоматизованої системи є низка серйозних вимог – прозорість і безпека. Система має довести ринку і всім стейкхолдерам, що вона максимально прозора, на неї не може чинитися тиск з боку будь-кого – чиновника, інституту, комерційної структури. Ця система має бути серйозно захищеною від умисного втручання.

Адже в цьому секторі є багато гравців, які проявляють підвищений інтерес до інформації, зокрема й під час проведення експертизи до оголошення її результатів.

Мета автоматизації експертизи підручників – мінімізувати суб’єктивний вплив.

Як правило, зараз після проведення експертиз предметні комісії «узагальнюють результати», підбивають кількість балів, виводять вручну відсотки проходження порогу для кожного підручника тощо.

«При цьому комісії часто-густо допускають помилки, – каже Тетяна Харламова. – Комісії не ухвалюють рішення за суттю експертиз, не оцінюють їхню якість. Отже, їхня функція – механічна, але при цьому допускаються помилки в підрахунках (невідомо чи свідомі, чи несвідомі)».

За її словами, автоматична система буде сама підбивати кількість балів, відсотки, визначати пороги проходження без помилок і впливу можливих суб’єктивних факторів тощо. Тож потреба в Комісіях, які складаються з 7-9 осіб, автоматично відпаде.

Апеляції також будуть відбуватися без створення Апеляційної комісії.

«На сьогодні роль апеляційної комісії також механічна – комісія досліджує лише порушення процедурного характеру, але не змістового, не досліджує якість роботи експертів. Ми пропонуємо процедуру апеляції перетворити в процедуру повторної експертизи, але іншими експертами. Експерти будуть автоматично, генератором випадкових чисел, обиратися із бази експертів», – пояснює Тетяна Харламова.

Крім того, в майбутньому, буде введено роль «старших експертів» – людей із успішним досвідом роботи в оцінюванні шкільних підручників. Їх будуть залучати в разі оскарження суті експертних висновків.

Коли ми підійдемо до старшої профільної школи, каже Вадим Карандій, виникнуть велика кількість різноманітних освітніх програм, які будуть реалізувати навчальні заклади.

«Тож у мене запитання – чи зможе держава забезпечити таке різноманіття навчальної літератури під реалізацію цих освітніх програм? Для старшої школи це буде проблема», – каже він.

Ще одне питання: чи повинен кожен підручник обов’язково бути в паперовому форматі?

«Є попит на інший формат і контент. Школі до цього різноманіття потрібно додавати ще право вибору – якими форматами, підручниками, навчальними матеріалами, навчальним контентом вони будуть послуговуватись», – говорить Вадим Карандій.

Адже кожен учитель повинен визначатися, що йому потрібно в роботі.

«Одному закладу потрібен один навчальний контент: симулятори, тренажери. А інший заклад вибере інший набір. Як здійснювати оплату? Централізовано цього не зробити», – розмірковує Вадим Карандій.

У майбутньому навчальний заклад повинен ухвалювати рішення, які підручники, на який термін використання і в якому форматі обирати.

«Централізована і жорстка модель не є ефективною. Потрібно розвивати експертне середовище серед педагогічних працівників, переходити до м’якої експертизи – коли самі члени педагогічного співтовариства долучаються до експертизи. Найпростіше її реалізувати з електронними матеріалами, коли остаточну оцінку дає співтовариство», – говорить керівник УІРО.

М’яку експертизу в УІРО мають описати під час побудови технічних завдань до інших проєктів, зокрема створення онлайн-курсів. Очікується що на основі базового курсу вчителі зможуть компонувати свої і поширювати їх для інших.

«Щоби ці матеріали були доступні для широкого загалу, потрібне коло педагогів, які можуть виконувати роль експертів, – каже Вадим Карандій. – Це можуть бути вчитель-методист або вчитель, який пройшов сертифікацію. Або коло спеціально навчених осіб, які пройшли певні курси чи тренінги».

Наш учитель не є перебірливим, каже Вадим Карандій.

«На жаль, здебільшого вчителі обирають підручник не завдяки аналізу, а завдяки звичкам, традиціям, передаванню інформації від своїх колег. Система освіти за довгі роки її існування була зорієнтована на те, що вчитель користується вже готовими дидактичними засобами, які йому надають», – говорить він.

У вчителя не формували компетентності на добір якісного навчального матеріалу. Він користувався стандартними рішеннями, які пропонували ззовні.

«Так само побудована система навчання у вищих навчальних педагогічних закладах. На сьогодні в освітніх програмах університетів мало часу приділяється формуванню відповідної навички. А бажано, щоб учитель усвідомлював відповідальність за самостійно обрані навчальні та дидактичні матеріали», – каже Вадим Карандій.

В УІРО розглядають можливість після експертного оцінювання давати вчителям вибирати теж підручники з шифруванням назв, аби зменшити вплив на вибір.

Не новою є проблема і неоновлюваності авторських колективів.

«Я всіх молодих науковців агітую писати підручники. У співавторстві з учителями вони можуть створити підручник, який відповідатиме реаліям сучасності й науковості. Я вірю, що за 2-3 роки ми будемо мати принципово нову якість українських підручників», – каже Тетяна Харламова.

За її ініціативи створили робочу групу в УІРО, щоби дослідити, як впливають екранні види інформації на створення повноцінного навчального середовища.

«За допомогою лише паперового підручника і лише вчителя в школі ми не зможемо вибудувати індивідуальну освітню траєкторію, яка прописана в законі. Потрібні спеціальні електронні середовища. Електронний застосунок надасть велику свободу для творення нового контенту. Він може змінюватися так часто як потрібно», – каже Тетяна Харламова.