PISA-2018: результати України

Результати міжнародного дослідження PISA, в якому Україна вперше взяла участь у 2018 році, свідчать, що реформа «Нова українська школа» (НУШ)— об’єктивна потреба для держави. Про це заявила Міністр освіти і науки Ганна Новосад сьогодні, 3 грудня 2019 року, під час презентації Національного pdf і Міжнародного pdf звітів за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018.

«Ми розраховуємо на те, що отримані результати стануть сигналом для наших вчителів, батьків та суспільства загалом. Тепер має стати очевидним, що реформа шкільної освіти для України — не забаганка, а об’єктивна потреба», — зазначила Ганна Новосад.

Так, результати українських учнів/студентів у PISA-2018 виявились гірші, а з математики — значно гіршими порівняно із середніми значеннями по країнах Організації економічного співробітництва і розвитку — держав, які мають високі стандарти в освіті та інших галузях суспільного життя. Це прослідковується в усіх трьох компетенціях, рівень яких досліджує PISA, – читацькій, математичній та природничо-науковій.

Згідно з результатами PISA-2018, базового рівня — мінімального, якого в кінці першого етапу середньої освіти мають досягти учні, — в Україні не досягли:

• з читацької грамотності – 25,9% українських підлітків;
• з математичної – 36%;
• з природничо-наукової – 26,4%.

Для порівняння, у країнах ОЕСР базового рівня сформованості читацької грамотності не досягли 22% підлітків, математичної — 23,9%, природничо-наукової — 21%.

Окрім країн ОЕСР, результати України доцільно порівнювати з показниками референтних для України держав — країн зі схожим соціально-економічним станом та культурно-історичною спорідненістю. Референтними для України у звіті PISA-2018 є Білорусь, Грузія, Естонія, Молдова, Польща, Словацька Республіка та Угорщина. У рейтингу референтних країн Україна випередила лише Грузію та Молдову за всіма трьома показниками. А Естонія взагалі увійшла до топ-10 країн за рейтингом ОЕСР.

У загальному рейтингу всіх 78 країн, які взяли участь у PISA-2018, позиції визначаються з урахуванням похибок та множинних порівнянь між країнами на схожих рівнях успішності. Тому загальний рейтинг подається у діапазоні позицій. Так, Україна займає такі діапазони у рейтингах компетентностей:

• читацької — 37-42 позиції;
• математичної — 41-46 позиції;
• природничо-наукової — 35-42 позиції.

«Результати PISA-2018, зокрема, заперечують міф про ефективність радянської математичної системи освіти. Дослідження показує: 36% наших 15-річних учнів не досягають навіть базового рівня знання з математики. Вони мають проблеми із завданнями, де потрібно використовувати прості стратегії розв’язування, процентні співвідношення, оперувати дробами й десятковими числами», — наголосила Ганна Новосад.

Міністр повідомила, що 2020/2021 навчальний рік стане роком математики в Україні — на це є принципова згода Президента України. Така ініціатива матиме на меті розвиток математичної грамотності у школярів.

Ганна Новосад наголосила, що результати PISA цінні тим, що не просто показують рівень компетентностей учнів/студентів, а дають можливість прослідкувати вплив різних чинників на результати навчання. Для цього PISA досліджує ставлення учителів та батьків, цінності особистості та її життєву позицію, мікроклімат у закладі освіти та соціально-економічний стан, у якому перебувають учасники дослідження.

«В результатах PISA кожен може побачити свій вплив на те, яких успіхів досягають учні у навчанні. Побачити, що він робить добре, що погано, і яких зусиль конкретно від вас вимагає ситуація, щоб вийти на якісно вищий результат. Уряд і МОН абсолютно усвідомлюють виклик, який постав перед нами. Однак жоден уряд не здатен переламати цю ситуацію самотужки — ми маємо об’єднатися навколо цього завдання спільно з батьками та вчителями», — зазначила Ганна Новосад.

Зокрема, результати PISA-2018 наочно продемонстрували:

• учительська та батьківська підтримка поліпшують результати навчання;
• обсяг часу, який відводиться на вивчення предметів, критично малий, а сам час навчання використовується неефективно;
• булінг негативно позначається на успішності;
• вищий рівень кваліфікації вчителя позитивно впливає на успішність підлітків.

«Результати України у PISA-2018 потребують ретельного вивчення і вироблення механізмів для вирішення проблем, які показав звіт. Але загалом ці результати для нас — точка відліку для оцінки розвитку шкільної освіти в Україні та основа для розробки ключових політик. Зокрема – для оцінки результатів НУШ після впровадження реформи у 5-9 класах», — зазначила Ганна Новосад.

За словами Міністра, основними завданнями, які Міністерство освіти та науки (далі – МОН) бачить перед собою:

• зміна змісту освіти — підготовка стандарту базової та старшої школи з урахуванням результатів PISA;
• системний підхід до підвищення якості підготовки та професійного зростання вчителів (впровадження супервізії, сертифікації, педагогічної інтернатури (наставництва) для молодих вчителів, вдосконалення системи підвищення кваліфікації, реформа системи оплати праці);
• боротьба з нерівністю освіти: максимально необхідні зусилля — від інвестицій в обладнання до закриття малокомплектних шкіл з низькою якістю освіти — для кращих результатів дітей;
• проведення додаткових досліджень, які допоможуть правильно зрозуміти окремі тривожні тенденції, наприклад, чому в хлопців результати значно гірші, ніж у дівчат;
• наступний 2020-2021 навчальний рік буде оголошено роком математики в Україні.

Відео презентації результатів України PISA-2018 за участі Міністра освіти і науки Анни Новосад дивіться на Facebook сторінці МОН за покликанням

Джерело за покликанням