3 березня — Всесвітній день письменника

Сьогодні у всьому світі відзначається Всесвітній день письменника. Це свято було започатковано у 1986 році  міжнародною письменницькою організаціє Пен клуб , в Україні його відзначають з 2012 року. І от сьогодні, в трагічний для України час, Міжнародна літературна організація ПЕН клуб оприлюднила листа, підписаного понад 1000 письменниками по всьому світу, в якому висловлює солідарність з письменниками, журналістами, художниками та народом України, засуджує вторгнення Росії та закликає до негайного припинення кровопролиття.

«Нашим друзям і колегам в Україні,

Ми, письменники всього світу, вражені насильством, розв’язаним російськими військами проти України, і закликаємо терміново припинити кровопролиття.

Ми єдині в засудженні безглуздої війни, розв’язаної через відмову президента Путіна визнати право народу України на власне бачення майбутнього та історію без втручання Москви.

Ми єдині в підтримці письменників, журналістів, митців і всіх людей України, які переживають зараз найгірші часи. Ми стоїмо поруч з вами і відчуваємо ваш біль.

Усі люди мають право на мир, вільне вираження поглядів і вільні зібрання. Війна Путіна – це напад на демократію та свободу не лише в Україні, а й у всьому світі.

Ми єдині в закликах до миру та припинення пропаганди, яка розпалює насильство.

Без вільної та незалежної України не може бути вільної та безпечної Європи!

Мир має перемогти».

Також в контексті цього визначного дня пропонуємо вам, разом з учителем української літератури Всеукраїнської школи онлайн Артемом Пройдаковим, послухати поезію видатного письменника, «імператора залізних строф», Євгена Маланюка. Заходьте і реєструйтеся за покликанням на урок ВШО  Художнє осмислення героїчної і трагічної історії України, оптимістичний висновок про її майбутнє у вірші «Уривок з поеми»

Письменник-емігрант Євген Маланюк, «січовика блідий правправнук», звертався до історичної тематики, вбачаючи в козаках виняткові приклади того, як треба захищати й берегти рідну країну, приклади того, хто може називатися справжнім громадянином та громадянкою. Його цікавило минуле України, звертаючись до якого, він прагнув знайти відповіді на актуальні питання, у тому числі й сьогодення. Вірш Євгена Маланюка «Уривок з поеми» — про зв’язок минулого з сучасним, про осмислення себе як захисника рідної країни. 1920 р. Маланюк, вбачаючи УНР символом державності, зі зброєю в руках став до новоствореного уряду Михайла Грушевського і Володимира Винниченка.

Прокоментуємо назву твору — «Уривок із поеми». Якої поеми? Тієї, яку почали писати ще сотні років тому, від часу, як перший захисник і захисниця стали на оборону цінностей і кордонів своєї країни. Пригадуємо і героїчну поему «Слово про похід Ігорів» невідомого автора, і поему Тараса Шевченка «Гайдамаки», поему Івана Франка «Мойсей», творчість Лесі Українки. «Уривок з поеми» — це зізнання поета, його мистецький автопортрет. Він розкриває походження свого роду. Розпочинається поезія такими словами:

Внук кремезного чумака,

Січовика блідий правправнук

Я закохавсь в гучних віках,

Я волю полюбив державну.

У наступних строфах автор згадує курінних отаманів під гарматами революцій. Тут натяк саме на час, коли Маланюк був у війську УНР. Так «внук кремезного чумака» продовжує захищати волю і честь своєї країни зі зброєю в руках.

Тих отаманів курінних,

Що під гармати революцій

Уміли кинуть п’яний сміх

В скривавлене обличчя — муці.

Коли читаємо вислів «п’яний сміх», згадуємо картину Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові». Хоч яким би могутнім і непохитним було військо загарбника, українці дадуть гідну відповідь на кожен ультиматум. Зробили це в часи козаччини та національно-визвольних змагань, робимо це зараз у XXI столітті. Вірш перейнятий упевненістю в тому, що український народ здобуде-таки незалежність попри напади ворогів, адже маючи таке видатне минуле, ми, безперечно, матимемо величне майбутнє.

«Уривок з поеми» — це оптимістична сповідь поета, неймовірне прагнення пробудити в українців психологію переможця. І дійсно, після прочитання вірша вкотре усвідомлюємо: поки кожен пам’ятатиме про славне минуле, то не зникне надія на краще майбутнє нашої держави.

 

Наостанок пропонуємо вам послухати РЕП ДО ЗНО на слова Євгена Маланюка «Уривок з поеми», виконавець  Міха (АПОКРИФ)

 

Підготовлено за матеріалами сайту Пен клубу і уроку української мови 11 клас Артема Пройдакова на освітній платформі “Всеукраїнська школа онлайн”